Документи
Приписи до наказу № 35 команди охоронної поліції м. Києва про повноваження української та німецької поліції та про використання паролю
03 вересня 1943 р.
Команда Охоронної Київ, дня 3.9.[19]43 року.
Приписи до наказу команди ч. 35.
Німецькі поліційні патрулі в принципі мають право у німецьких цивілистів перевіряти лише посвідчення, але не вимагати від них пароля.
Німецькі поліційні пости не мають права вимагати від цивілистів, яких вони опізнали пароль. Проте, вони мають право вночі при наближенні у кожного питати пароль, тому, що в темряві, частіше через віддалення, не можна розпізнати, хто наближається: уніформована особа чи цивілист. Тому в таких випадках не виключається штучне положення, що постовий через відповідний оклик спитає також і у цивіліста пароль, хоча цивілисти пароля не знають і також не потребують його знати. Окликаний постовим відносно паролю цивілист повинен негайно зупинитись і уникнути всякого, викликаючого підозру, поводження. Він має пояснити постовому, що він є німець і може це документально засвідчити. Потім він повинен зачекати, доки постовий його перевірить, чи дозволить йому без перевірки продовжувати йти далі. Постовий має право після трьоразового оклика вживати зброю, коли наближаюча особа, не дивлячись на оклик, все ж негайно зупиниться, або, взагалі, веде себе підозріло.
Патрулі та пости Української Охоронної Поліції уніформованих осіб затримувати не мають права. Цивілісти ж після дозволеного часу ходіння затримуються й у них перевіряються документи. У відношенні німців, або осіб союзних національностей, а також не приналежних до російської або української національності крім поляків, які відповідно підтверджують свою самоособовість, — нічого не застосовується. Особи, які не можуть підтвердити свою самоособовість і національність яких відразу не можна встановити, повинні бути направлені до найближчого району Поліції, де перевадяться необхідні з’ясовування та заходи. Ці особи відносно паролю не опитуються тому, що їм пароль однаково не повідомляється.
У випадку самозахисту та при нападах українські поліцисти проти окремих осіб мають такі самі права та обов’язки, як і приналежні до Німецької Поліції.
Пости Української Поліції, охороняючи об’єкти, не мають уповноваження включатися в службу регулювання вуличного руху. Вони повинні лише перешкоджати недозволеному входу особам до об’єкту, що ними охороняється, згідно спеціально визначеної для об’єкту службової інструкції.
Ці особи відносно паролю не опитуються тому, що їм пароль однаково не повідомляють.
У випадках самозахисту та при нападах українські поліцисти проти окремих осіб мають такі самі права та обов’язки, як і приналежні до Німецької Поліції.
Поліцисти Української Охоронної Поліції, виконуючи службу регулювання вуличного руху, мають право давати вказівки також і німецьким учасникам регулювання вуличного руху, відповідно до поліційних приписів регулювання. Для провадення такого роду вказівок вони не мають права звертатися до засобів примуса. Ще особливо вказується всім підлеглим формаціям на те, що ці правила збігаються з інструкціями для патрулів та постів збройних сил, і що лише для мадярських постів встановлено право негайно ж після одноразового оклику застосовувати зброю.
СС І ПОЛІЦАЙ-ФЮРЕР м. КИЄВ Підп. ГЕНИЇКЕ